Братцы и сестренки, я сегодня решила рассказать вам про одно из моих сумасшедших приключений в мире наркотиков. Всем приятного прочтения, но помните, что я описываю свои действия, а не призываю вас идти по моим стопам. Это опасно и глупо. Так что, просто наслаждайтесь этим рассказом без принятия глупых решений.
Все началось с того, что я решила попробовать закладки. Мне уже надоела обычная марихуана, я хотела чего-то нового и сильного. Я стала искать информацию в интернете и наткнулась на закладки с метадоном. "Ого, это как раз то, что мне нужно", - подумала я.
Ну что ж, сажусь на велик и отправляюсь за углом, в тот самый район, где можно найти джанки. Я осторожно подхожу к одному из темных переулков и замечаю там пару подозрительных типов. "Наверное, именно они знают, где мне достать эту заклинательницу", - подумала я.
Подходя к ним, я беру себя в руки и с самым нейтральным лицом спрашиваю: "Ребят, вы не знаете, где мне купить не бодяженный метадон? У меня день тяжелый, нужно что-то сильное, чтобы расслабиться". Они на меня посмотрели и поняли, что я говорю серьезно.
Один из них достает из кармана маленький пакетик и говорит: "Держи, малышка, это не бодяженный метадон. Возьми и попробуй, но будь осторожна, он очень сильный". Я взяла пакетик и достала из кошелька несколько денег. "Сколько?", - спросила я.
"Десять баксов", - ответил он. Я отдала ему деньги, взяла метадон и быстро ушла оттуда. Чувствуя себя настоящей героиней, я поднимаюсь на велик и отправляюсь домой, чтобы попробовать это новое чудо.
Дома я закрываю дверь на ключ и садишься на кровать. Возбуждение пронизывает каждую клеточку моего тела. Мне даже становится немного страшно.
Открываю пакетик и вижу перед собой небольшую иглу - жало, которое должно принести мне незабываемые ощущения. Я медленно наклоняю голову и начинаю вдыхать кристальный порошок. Он стекает мне на язык и проникает в каждую клеточку моего организма. Чувствую, как мир вокруг меня начинает искажаться.
Мои мысли идут вразнобой, я начинаю видеть невероятные образы. Мои чувства затуманиваются, я становлюсь частью этого безумного сновидения. Моя душа, кажется, ощущает каждую молекулу этого волшебного препарата.
Проходит несколько часов, а я все еще наслаждаюсь этим состоянием перевозбуждения. Я чувствую, как каждая моя клеточка оживает и просыпается от этого волшебного препарата. Мои глаза сверкают, а сердце бьется с невероятной силой. Я чувствую себя всемогущей и непобедимой.
Но, к сожалению, все хорошее когда-то заканчивается. Битва экстрасенсов уходит на второй план, и я начинаю понимать, что это был всего лишь фантастический путь внутрь себя. Остановиться на том, что уже есть, и не идти дальше. Это сложно, но я знаю, что у меня есть сила и мотивация, чтобы справиться с этим вызовом. Лучше наслаждайтесь жизнью и вдыхайте свободу полной грудью.
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!